6. Організація надання послуг в електронній комерції

Електронна банківська діяльність (Інтернет-банкінг) – це операції певних банківських послуг, які здійснюються через комп'ютерні мережі (наприклад, в Україні, відома система «Банк-клієнт»), або з використанням мережі Iнтернет. Для виконання операцій використовується браузер, тобто відсутня необхідність налаштування клієнтської частини програмного забезпечення системи.

«ПриваБанк 24» https://privatbank.ua/ru/apps/privat-24/

«Райффайзен Онлайн» https://www.aval.ua/ru/e-services/ib/

Електронний банк дозволяє клієнтам отримувати доступ до їх рахунків і здійснювати різні фінансові трансакції.

Транзакція – елементарна комерційна дія – переказ грошей, підтвердження про їх отримання, надання інформації про котирування певних цінних паперів і тому подібне. Разом з ідентифікатором і реєстраційним ім'ям з метою безпеки використовують списки номерів трансакцій, тобто набору одноразових паролів, використовуваних тільки для однієї банківської операції.

Електронний банк надає клієнтам повне самообслуговування, споживачі детально можуть проглянути стан своїх рахунків, включаючи історію (запис всіх виплат і надходжень), здійснювати переказ суми, замовляти чеки, оплачувати рахунки.

Перші системи, в яких здійснено переказ грошей з рахунку на рахунок через Інтернет, з'явилися у 1995 році. Вже зараз можна говорити про формування у світі цього сектору ринку послуг. Близько 100 великих банків Європи надають послуги Інтернет-банкингу. У США набула поширення система Інтернет-банкингу Citibank Online, кількість користувачів якої на сьогодні понад 2 мільйони чоловік, дозволяє забезпечити проведення розрахунків і контролювати їх учасниками фінансових відносин.

Щоб стати клієнтом віртуального банку, споживач повинен підключатися до Інтернет й установити відповідне ПЗ на своєму комп’ютері. Відкривши рахунок у банку, користувач отримує можливість вести розрахунки з постачальниками послуг через Інтернет, здійснювати платежі за комунальні послуги, купувати товари у віртуальних магазинах і тому подібне.

 Використання системи Інтернет-банкингу надає такі переваги: суттєво економиться час, тому що не потрібно відвідувати банк; клієнт має можливість 24 години на добу контролювати власні рахунки і відповідно до ситуації на фінансових ринках миттєво реагувати на ці зміни.

 Оскільки витрати на організацію банківського обслуговування через Інтернет достатньо малі, віртуальні банки більшості індустріально розвинених країн пропонують своїм клієнтам високі ставки по депозитах.

Інтернет-банкінг (онлайн/веб-банкінг) — один із видів дистанційного банківського обслуговування, який надає доступ до рахунків та банківських операцій в будь-який час через Інтернет (за допомогою комп'ютера, планшету або телефону). 

Мобільний банкінг – це різновид онлайн-банкінгу, який надає доступ до рахунків та банківських операцій за допомогою мобільного додатку, встановленого на смартфон

Які переваги інтернет банкінгу? 

·  Дистанційне управління картою 24/7. В будь-яку пору доби можна перевірити поточний баланс або проконтролювати стан проведення фінансової операції. Для цього потрібен лише доступ до інтернету. Користуватися сервісами інтернет-банкінгу можна з ПК, ноутбука, планшета або зі смартфона.

·  Швидке виконання фінансових операцій. Грошові перекази через інтернет-банкінг виконуються всього за декілька хвилин. Через інтернет-банкінг можна виконувати грошові перекази між рахунками як одного, так і різних банків, а також поповнювати рахунки електронних гаманців.

·  Самостійна оплата послуг. Зараз практично всі послуги можна оплатити онлайн і не стояти у чергах. Через інтернет-банкінг можна платити за товари та послуги, поповнювати рахунок мобільного телефону, оплачувати інтернет, сплачувати штрафи, податки та інше. У багатьох системах є функція автоматичного платежу. Її можна активувати, якщо потрібно сплачувати певну суму кожного місяця. Гроші автоматично зніматимуться з рахунку, коли настане вказаний період.

·  Взаємодія з банком. Через інтернет-банкінг можна дистанційно відкривати нові рахунки, розміщувати депозит і оформлювати кредит. Додаткові документи в разі необхідності також можна надати через інтернет. Деякі банки навіть заохочують клієнтів відкривати депозити дистанційно, пропонуючи їм вищі відсоткові ставки.

·  Мінімальна або нульова комісія. Повна відсутність комісії за надані послуги зустрічається рідко. Однак вона буде меншою ніж суми, які беруть у відділеннях, і значно меншою у порівнянні з терміналами. Розмір комісійного збору залежить від суми платежу.

https://bankchart.com.ua/e_banking/statti/internet_banking_dlya_fizichnih_osib_putivnik

Технології дистанційних банківських послуг можна класифікувати за типами інформаційних систем, використовуваних для здійснення банківських операцій:

1.   Традиційні системи "Клієнт-Банк" (PC-банкінг) - це системи, доступ до яких здійснюється через персональний комп'ютер. Банк при цьому надає клієнту технічну та методичну підтримку при установці системи, початкове навчання персоналу клієнта, оновлення програмного забезпечення й супровід клієнта в процесі подальшої роботи. Системи "Клієнт-Банк" забезпечують повноцінне розрахункове й депозитарне обслуговування та ведення гривневих і валютних рахунків з віддаленого робочого місця. Системи «Клієнт-Банк» дозволяють створювати та відправляти в банк платіжні документи будь-яких типів, а також отримувати з банку виписки по рахунках (інформацію про рухи на рахунку). Сучасний РС-банкінг призначений для обслуговування юридичних осіб в режимі "офлайн", тобто клієнт працює з фінансовими документами локально, а обмін інформацією з банком здійснюється в ході синхронізації короткострокового сеансу зв'язку через Інтернет.

2.   Відео-банкінг - це система інтерактивного спілкування клієнта з персоналом банку, вона надає клієнту можливість віртуального спілкування з банком за допомогою спеціально призначених пристроїв так званих "відео кіосків" оснащених моніторами. Відео-банкінг поки залишається популярною формою дистанційного банкінгу на Заході.

3.    Інтернет-Клієнт ("тонкий клієнт"). Користувач входить в систему через Інтернет браузер. Система Інтернет-Клієнт розміщується на сайті банку. Всі дані користувача (платіжні документи і виписки по рахунках) зберігаються на сайті банку. За технологією Інтернет-Клієнт будуються також системи для мобільних пристроїв - PDA, смартфони (Мобільний банкінг (mobile-banking). На основі Інтернет-Клієнт можуть надаватися  інформаційні   сервіси   з   обмеженим   набором   функцій  (наприклад, виписка онлайн).

4.        Системи "Телефон-Банк" (телебанкінг, Телефон-Клієнт, SMS-банкінг). Як правило, системи Телефон-Банк мають обмежений набір функцій у порівнянні з системами "Клієнт-Банк":

●   інформація про залишки на рахунках;

●   інформація про суми надходжень на користь клієнта;

●      введення заявок на надання факсимільної копії виписки по рахунку;

●   введення заявок про проведення платежів, замовлення готівки;

●      введення заявок на передачу факсимільної копії платіжного доручення;

●      введення заявки на виконання підготовленого за шаблоном доручення на переказ коштів тощо.

Передача інформації від клієнта в банк може проводитися різними способами в залежності від реалізації системи:

●   Інтерактивний клієнта з оператором телефонного обслуговування (Call Center).

●   З використанням кнопкового телефону (Touch Tone Telephone) і голосового меню (засобів комп'ютеризованої телефонного зв'язку). За допомогою передачі SMS повідомлень (SMS-banking)

Розглянемо основні можливості Інтернет-банкінгу. Онлайн сервіси лідируючих кредитних організацій мають ряд схожих функціональних можливостей. До них можна віднести:

•  контроль грошових коштів: в будь-який момент можна перевірити баланс рахунку та рух коштів;
• оплата різних послуг: мобільний зв'язок, штрафи, супутникове телебачення, податки. Інтернет-банкінг передбачає систему шаблонів реквізитів для здійснення оплати одних і тих же послуг. Також в сервісах багатьох банків передбачена опція "Автоплатіж". Підключивши дану послугу, клієнт задає певні параметри, і сервіс автоматично списує кошти, забезпечуючи нульові витрати часу клієнтів;
• відкриття нових рахунків (вкладів);
• поповнення електронних гаманців, перекази грошей на інші рахунки та погашення кредитів;  
  
• відсутність абонентської плати за користування сервісом і мінімальні проценти по переказам.
  

Головна мета впровадження використання електронних банківських послуг є доступність для клієнтів співпраці з банком через систему електронного банкінгу. Засобами доступу клієнта до дистанційного обслуговування є мобільний телефон, персональний комп’ютер, банкомат та інші засоби комунікації.

При обслуговуванні клієнтів через Інтернет-банк необхідно дотримуватися наступних основних принципів банківського обслуговування: доступність, простота використання, конфіденційність, оперативність, комплексність,  збереження цілісності інформації, автентифікація.

Можливості дистанційного обслуговування спрощують та оптимізують і господарську діяльність. Варто відзначити, що першими кроками запровадження банком сервісу електронного банкінгу були вимоги бізнесу спростити розрахункові операції з банком. Результатом того стало поява так званих сервісів «Клієнтбанк».

Перевагами такого сервісу є:

• комплексне дистанційне банківське обслуговування, яке дозволяє формувати платіжні документи у системі, без часових затрат;
• захист приватної інформації клієнтів та обсягів операцій, наприклад, використання цифрових підписів, кодування інформації, різні рівні доступу до інформації тощо;
• зниження ймовірності операційних помилок
• використання шаблонів, фіксація періодичності здійснення платежів тощо;
• тарифи на проведення платежів із використанням системи «Клієнт-банк» зазвичай нижчі за тарифи на проведення платежів на паперовому носії;
• здійснення платежів з будь-якої точки світу, навіть у неробочий час.

Як і у всякій системі, користування Інтернет-банкінгом має свої ризики. Як правило, багато банків регламентують правила безпеки і застереження по експлуатації програмних модулів. Недотримання запропонованих заходів безпеки може призвести до фінансових втрат. У зв'язку з цим для проведення фінансових операцій необхідно:

·          встановити систему антивірусного захисту і несанкціонованого доступу в профіль з ліцензійних сайтів постачальника;

·          встановити з'єднання безпосередньо з сервісом обслуговуючого банку, перевірити префікс "http" перед сайтом кредитної організації з метою застереження входу в систему шахрайських Інтернет-ресурсів;

·          не залишати у відкритому доступі ПК, завершити сеанс після закінчення проведення тих чи інших операцій в системі Інтернет-банкінгу;

·          стирати персональні дані (логін і пароль) на ПК і не давати їх нікому;

·          систематично змінювати пароль входу в Інтернет- банкінг (раз в пару місяців);

·          максимально уникати сеансів онлайн-банку в громадських Інтернет-кафе та інших публічних місцях, що мають незахищений вхід;

·          регулярно відслідковувати виписки по рахунках (в цілях застереження зловмисних атак).

Сучасні інноваційні Інтернет-технології дозволяють банкам істотно прискорити і спростити документообіг, знизити собівартість банківських операцій, зменшити обсяг паперової роботи. Інтернет-банкінг знижує витрати банку, підвищує комфорт і дозволяє банку отримувати додатковий комісійний дохід. Завдяки цьому, щоб залучити й утримати клієнтів, банки часто пропонують більш вигідні умови клієнтам, які укладають договори за допомогою системи Інтернет-банкінгу, більш високі процентні ставки по депозитах і можливість їх дострокового закриття, вводять невелику фіксовану ставку за операцію, єдину плату за будь-яку кількість платіжних доручень. Більш того, завдяки системі Інтернет-банкінгу клієнт може вибирати банк не за територіальним принципом, а орієнтуючись на наданий сервіс і встановлені тарифи того чи іншого банку.

Послуги Інтернет-банкінгу вже стають стандартними для більшості роздрібних банків. Ці послуги пов'язані з інформаційним обслуговуванням які будуть надаватися більшістю сучасних банків. Навіть якщо банк не визнає за необхідне нести певні витрати на розробку програмного забезпечення і запуск Web-сервера, він може використовувати будь-які стандартні системи, які є на ринку в достатньої кількості. При цьому не варто чекати негайної віддачі. Як показує досвід, дана послуга не приносить надприбутків. Головна мета - це надати клієнтам додаткову зручність при роботі з банком і тим самим розширити клієнтську базу.

Основні недоліки віртуального банку:

-     ряд проблем технічного та юридичного характеру (наприклад,

незадовільна реалізація закону про електронний цифровий підпис);

-   низький рівень підготовки фахівців;

-   недовіра населення до банківської системи в цілому;

-   недостатня безпека транзакцій через Інтернет;

-   низький рівень комп'ютеризації населення і оснащення доступу в Інтернет;

-   плачевний стан телекомунікацій та інше.

Переваги використання сучасних банківських систем полягають в наступному:

• велика   швидкість    в   порівнянні    з   традиційними    методами зарахування коштів і проходження їх між банками;
• скорочення собівартості операцій і витрат для банку і клієнта;
• зменшення трудомісткості операцій при безпаперовій технології;
• зниження ризиків не проходження платежів;
• для банку зникає необхідність трудомісткої роботи з готівкою;
• зручність у використанні (віртуальний банк може працювати цілодобово, у клієнта є можливість не відвідувати банк, не потрібно мати гроші для невеликих покупок, швидкість оформлення сильно скорочує час від замовлення до доставки товару та ін.).

Крім того, все більшої популярності набувають в Україні сервіси безконтактної оплати з використанням смартфонів та інших пристроїв, які підтримують технологію NFС. Сервіси токенізації (інформаційної безпеки) дозволяють використовувати реквізити платіжних карток для безконтактних розрахунків за цією технологією. 

Інтернет-трейдинг. Системи управління інвестиціями через Інтернет. Електронні брокерські послуги. 

Інтернет-трейдинг у повноцінному своєму вигляді з'явився на українському ринку понад десять років тому, давши інвесторам прямий та швидкий доступ до дистанційної торгівлі.

 Що таке інтернет-трейдинг?

 Інтернет-трейдинг - це синонім терміну «онлайн-трейдинг», який з'явився в кінці 1990-х років з розвитком інформаційних технологій. Це віддалений доступ до біржових майданчиків, тобто клієнтові не потрібно особисто бути присутнім у місцях інформації з біржі.

здійснення операцій. Завдяки такій системі підвищується швидкість обробки даних і проведення операцій. Також підвищуються повнота та швидкість отримання. Цей інструмент дає можливість бути присутнім на різних позабіржових і біржових ринках, здійснювати операції з активами різних видів: металами, акціями, валютою та криптовалютою, ф'ючерсами тощо.  Оскільки приватна особа не може торгувати на біржі без посередників, доступ фізособам надається через брокерів або інвестиційні компанії.

 Інтернет-трейдинг - це зручність здійснення операцій, отримання даних, оформлення угод, свобода вибору інструментів аналізу та стратегій торгівлі. Немає обмежень за часом доступу до біржі та точки доступу, крім фондових ринків, які працюють у певний час у різних країнах. У режимі реального часу можна відстежувати рух грошей, торговельні позиції, котирування та новини.

 Звичайно, ступінь ризику при прискоренні процесів неминуче зростає, тому інтернет-трейдер повинен бути виключно уважним: трейдинг вимагатиме від нього серйозних витрат часу. Братися за інтернет-трейдинг має сенс тільки людині з великою працездатністю та стійкістю до психологічних навантажень, готовністю працювати в постійному режимі «американських гірок» і не втрачати самовладання в різних ситуаціях.

 Міфи про інтернет-трейдинг. Перелічимо основні:

1.Інтернет-трейдинг - лише для обраних. Насправді біржі - зовсім не елітарний закритий клуб, кожен може взяти участь у торгах.

 2. Трейдер повинен бути економістом чи хоча б математиком. Загалом їм, напевно, легше освоїтися, але будь-яка людина може розібратися як у суті торгів, так і в програмному забезпеченні. Найважливіше - це послідовне напрацювання навичок, а не освіта.

 3. Трейдинг - лотерея. У такому випадку досвід нічого не вирішував би. Фактично серед ключових факторів, що впливають на успіх, - розуміння процесів, які обумовлюють ціну активів тут і зараз, здатність вибирати стратегії відповідно до ситуації, вчасно приймати рішення. Важливими є також особисті якості: самовладання, завзятість, здатність зберігати розсудливість у стресових ситуаціях.

 4. Інтернет-трейдинг - це процес, що вимагає величезних вкладень. Ні. Стартовий капітал, достатній для знайомства з процесами та тренування навичок, може становити кілька сотень доларів. Скільки грошей онлайн-брокер вкладатиме в майбутньому - залежить тільки від його бажання.

 Є ще міф про час... Але тут все залежить від рівня залучення трейдера. Чимало фахівців дійсно присвячують трейдингу багато часу навіть тоді, коли не займаються ним. Наприклад, читання літератури на тему «як торгувати на біржі через інтернет» або збір статистичних даних про компанії, куди інвестор бажає вкластися, можуть займати безліч годин. У цей час трейдер не працює з біржею, але фактично все одно зайнятий роботою з біржею.

 

Системи інтернет-трейдингу. При всьому своєму різноманітті вони діляться на два типи: це системи «тонкого» та «товстого» клієнта.      Для Інтернет-трейдінга існує дві системи роботи з ринками в режимі реального часу – так званий товстий клієнт і тонкий клієнт. 

  

 Товстий клієнт – це спеціалізоване програмне забезпечення, яке для роботи використовує мережу Інтернет та спеціалізований набір портів. Це спеціальна програма - для гравців, які дуже активні на ринку і яким базових можливостей недостатньо. В такій ситуації вони використовують розширений інструментарій, який дає можливість швидко подавати заявки, оперативно отримувати відповіді по операціях, використовувати аналітичні інструменти, будувати графіки тощо.

    Тонкий клієнт – це програмна надбудова до стандартного web-браузера, який для роботи використовує мережу Інтернет та стандартний 80 порт. Якщо доступ до торговельної та інформаційної систем брокера здійснюється за технологією тонкого клієнта, то в цьому випадку при обриві сеансу зв'язку не гарантується збереження стану здійснених клієнтом операцій.  До них входить торгівля за допомогою сайту компанії або інструментарію, який доступний у звичайному браузері. Це варіант для трейдерів, які тільки починають освоюватися.

Якщо називати конкретні системи для трейдингу, то найпопулярнішими є MetaTrader, платформа CTrader, Quik, Netinvestor - для роботи з ф'ючерсами, акціями, облігаціями; TRANSAQ - для роботи з цінними паперами. Є аналітичні платформи, що мають цілий ряд популярних інструментів, які дають змогу будувати графіки фінансових активів.

 

Як заробляють за допомогою інтернет-трейдингу?

 

Є три ринки, де інвестор може заробляти:

·  фондовий - де торгують цінними паперами різної ліквідності;

·  валютний - де предметом угод є власне валюта;

·  терміновий - тут купують-продають опціони та ф'ючерси. 

Який ринок вибрати, де інвестор відчуватиме себе більш впевнено та де йому буде цікавіше - можна зрозуміти, тільки попрактикувавшись. І це нескладно: вище вже було сказано, що почати можна, навіть маючи на руках кілька сотень доларів. Насправді можна починати й з менших сум.

 

Є три ключові складові свідомої та успішної торгівлі на біржах: теорія, самоконтроль і досвід. Перед тим як торгувати на біржі через інтернет серйозно, потрібно розібратися у фундаментальних законах і принципах роботи ринків, освоїти аналітичні інструменти, зрозуміти, як все це працює на практиці. Усі стратегії побудовані на мінімізації ризику або максимізації прибутку, але вони різні за співвідношенням цих факторів, способом дії, навичками, які потрібні трейдеру, щоб використовувати стратегію свідомо. Починати в будь-якому разі слід із консервативних стратегій, які передбачають мінімальний рівень ризику, й поступово, з накопиченням досвіду, освоювати інші.

Треба також навчитися справлятися з емоціями: не торгувати в стані азарту, не впадати у відчай у разі втрат, вміти вичікувати та не упускати оптимальні моменти для угод. Інвестори, які сприймають процес як вищезгадану лотерею, надовго не затримуються в цій сфері.

Згодом, коли трейдер освоїть інструменти технічного та фундаментального аналізу ринку, він зуміє ефективно прогнозувати розвиток подій, що дасть йому велику впевненість у власних діях при здійсненні угод.

 Електронні брокерські послуги (Інтернет-трейдинг). На даний час електронні брокерські послуги (Інтернет-трейдинг) надто поширені. Це надання клієнтам фінансовими інститутами можливості ефективних операцій своїми коштами і цінними паперами на глобальних валютних і фондових ринках через Інтернет – цей вид послуг дає можливість клієнтові за допомогою інвестиційного посередника (банку або брокерської компанії) здійснювати покупку-продаж на фінансових ринках через Інтернет і формувати власний інвестиційний портфель.

Особливого поширення набув Інтернет-трейдинг у США, що дало можливість спростити і прискорити виконання основних бізнес-моделей фондового ринку – відкриття і ведення рахунків, прийом і виконання ордерів від інвесторів на купівлю-продаж цінних паперів і виведення їх на ринок, отримання інформації про котирування, новини, управління портфелем цінних паперів і тому подібне, перегляд даних про фінансові показники.

Для брокерів Інтернет-трейдинг став новою формою ведення бізнесу, в результаті застосування якого були переглянуті ключові концепції функціонування світових фінансових ринків і відбулася реструктуризація всіх видів бізнесу, пов’язаних з торгівлею цінними паперами, включаючи брокерсько-ділерські послуги, послуги клірингових, платіжних і депозитних систем.

Операції з електронними цінними паперами, які називаються електронними брокерськими, дозволяють отримувати звіти про ціни на акції в будь-якій точці світу в режимі реального часу. Користувачі можуть негайно відреагувати на зміну курсу. Кожен, у кого є банківський Інтернет-рахунок, може купувати і продавати акції. Завдяки такій системі кожен може взяти участь у торгах і заробити гроші, вигідно купити або продати цінні папери.

Як правило, доступ до торгів надається брокером. Він надає своїм клієнтам програмне забезпечення для зв’язку з біржею для проведення торгів і здійснює технічну підтримку даної діяльності.

 

Головна перевага Інтернет-трейдингу – це можливість непрофесійних приватних інвесторів вкладати гроші у прибуткові активи. Електронні брокерські системи відкривають доступ на фінансовий ринок середнім і дрібним банкам, забезпечуючи оперативний аналіз операцій на фінансових ринках, швидке оцінювання можливих прибутків і ризиків на різних сегментах ринку.

Інтернет-трейдинг може бути двох видів:

"за допомогою посередника" – це історично перший вид Інтернет-трейдингу, який є електронним відображенням реального процесу інвестування в цінні папери. Суть даного виду послуг полягає в тому, що брокер є номінальним тримачем цінних паперів клієнта, і відкриває йому доступ до своїх трогових терміналів, підключається до торгових систем і бірж. Доступ до системних брокерів здійснюється через Інтернет, і клієнт може віддавати розпорядження щодо угод в режимі реального часу.

Прикладом є розвинутий ринок США де клієнти укладають угоди і отримують звіти від брокерів, самі угоди реєструються, а цінні папери реально змінюють власників в депозитарно-кліринговій системі між рахунками клієнтів за досить короткий час, що дозволяє укладати угоди на короткий час, відкривати тим самим широкі можливості біржової гри;

"самостійний" – суть і головна особливість даної послуги в тому, що інвестор практично самостійно діє на біржі в режимі реального часу за допомогою спеціального програмного забезпечення, а не через посередника – Інтернет-брокера, якому необхідно відправити заявку на виконання будь-якої операції і чекати на її виконання. Ще одна перевага такого виду Інтернет-трейдингу – оперативність, тобто можливість не тільки укладати угоду за даної ціни, але й миттєво відкликати угоду якщо щось зміниться.

Інтернет-трейдинг дозволяє користувачам керувати своїм портфелем цінних паперів не виходячи з дому. В режимі реального часу (он-лайн) клієнт бачить котировку цінних паперів, контракти на поставку товарів, курси валют, може самостійно виставляти свої заявки.

Інформаційно-торгова система, на базі якої працює Інтернет-трейдинг, представляє собою програмно-апаратний комплекс який складається з:

 1. Сервера брокера або банку, які підключені через спеціальні "шлюзи" до фондових і торгових систем.

 2. Віддалені робочі місця клієнтів, які підключені до сервера через мережу Інтернет.

Сервер здійснює збір інформації від клієнтів, перевіряє відповідність позицій клієнта, а потім ретранслює її по виділеному каналу в торгову систему біржі. У процесі роботи користувач може обмінюватись текстовими повідомленнями з іншими трейдерами та офісами. Всі параметри мають зручну настройку. Потік отриманих даних формується клієнтом за допомогою списку інструментів та списку параметрів і відображають хід торгів, що дає можливість економії трафіку.

Для перегляду інформації використовуються таблиці трьох основних видів:

- таблиця поточних значень;

- таблиця котировок другого порядку;

- таблиця лімітів по цінним паперам та грошовим коштам.

При необхідності можна створити декілька таблиць – всі дані при цьому будуть змінюватись одночасно.

Клієнт користуючись даним видом послуг отримує наступні переваги:

- можливість спостерігати з будь-якого місця через Інтернет за ходом торгів;

- відсутня необхідність телефонувати до брокера і формулювати йому заявку. Клієнт самостійно надає заявки на купівлю або продаж, які оминають брокера і потрапляють безпосередньо в торгову систему (одним натиском "миші"). Тим самим клієнт значно скорочує час виконання заявки і не витрачає гроші на телефонні переговори;

- можливість самостійно налагоджувати потік отримуваних даних. Дана функція корисна при використанні каналів зв'язку з низькою пропускною здатністю;

- система дозволяє відстежувати власні угоди. Це дає можливість в режимі он-лайн слідкувати за своєю позицією по цінним паперам та грошима.

Але поряд з перевагами даний вид фінансових Інтернет-послуг має і певні ризики, а саме:

- брокерський ризик – ризик збою, перевантаження або відключення від сервера брокера, що може визвати неможливість ліквідації позицій і призвести до втрат;

- провайдерський ризик – ризик обриву зв'язку з провайдером, тобто звичайні проблеми підключення до Інтернету та його вартості (рішення – резервувати лінії та дублювати провайдерів);

- технологічний ризик – ризик здійснення дій протилежних бажаним. Наприклад, помилка в літері тикерсимволу компанії і випадкова угода не з тією акцією (рішення – уважність).

Електронні (віртуальні) біржі – це біржа, яка веде торги за допомогою комп'ютерних мереж Інтернет, поза спеціальною будівлею біржі.

Прийняти участь в торгах може кожен бажаючий, який є користувачем Інтернету та добре знає ринок цінних паперів. До інших організації, готових надати приватним особам можливість участі в біржових торгах, є сервери фірм, які спеціалізуються не на організації власних торгових площадок, а на наданні доступу до вже існуючих ринках, наприклад до ринку FOREX.

Заснований у 1971 році міжнародний міжбанківський ринок FOREX дозволяє здійснювати торгівлю валютою. На сьогоднішній день сумарний оборот ринку FOREX становить більше 1 трильйона доларів.

Основними учасниками даного ринку є багаточисельні комерційні організації (банки, інвестиційні та дилерські компанії, фонди) та індивідуальні брокери. Основу економічного простору FOREX складають шість національних валют – долар США, євро, німецька марка, швейцарський франк, фунт стерлінгів та японська єна.

Ринок FOREX складається з двох структур:

перша – це валютна біржа FOREX, де відбувається торги з чітко визначеною кількістю валюти;

друга – валютний ринок готівки, перевагу якому надають приватні брокери та інвестори.

Вхід на ринок FOREX може здійснюватись по телефону, за допомогою комп'ютерного терміналу або мережею Інтернет – для цього брокеру достатньо лише отримати акредитацію в найближчому дилерському центрі FOREX та встановити на комп'ютер спеціальні програмне забезпечення.

https://univer.ua/

Дейтрейдинг називають спекулятивну біржову торгівлю всередині торгового дня. При такій торгівлі угоди мають тривалість від декількох хвилин до декількох годин і не переносяться на наступний день. Суть дейтрейдинга в тому, що трейдер вкладає свої кошти в найбільш ліквідні фінансові інструменти.

Дєйтрейдинг – це найбільш складний і ризикований вид фондової торгівлі, заснований на великій кількості внутріденних операцій для одержання прибутку внаслідок незначних цінових рухів протягом торговельного дня. Дейтрейдінг вимагає професійної підготовки й постійного використання електронних засобів для обробки та аналізу даних про кон'юнктуру ринку та укладені угоди. Дєйтрейдери – це не інвестори, і, на відміну від позиційних трейдерів, вони тримають позиції від декількох секунд до декількох годин. Займаючись дейтрейдинг, спекулянт може відкривати велику кількість угод і реалізовувати стратегії хеджування. При такому підході ризики збитків знижуються і підвищується ймовірність прибутку.

Ефективність такої стратегії на ринку цінних паперів і валютному ринку буде досить високою, за умови, що трейдер здатний швидко реагувати на зміну ринкової обстановки. Така торгівля дозволяє здійснювати покупку або продаж активу без тимчасових втрат.

 Особливості  дейтрейдінгу

Важлива відміну цього виду трейдингу від інших полягає в тому, що в ньому особливо важливий психологічний аспект торгівлі. Щоб займатися дейтрейдинг необхідно бути вільним від страху і жадібності. Найголовніше в процесі дейтрейдінга – це знаходження моментів, коли стає очевидним перевага продавців над покупцями, або навпаки. Основою дейтрейдінга є технічний аналіз.

Торгові інструменти для дейтрейдінга

·           валютні пари;

·           акції з високою ліквідністю;

·           індекси;

·           ф’ючерси

В першу чергу спекулянт вибирає торгові інструменти, а потім спостерігає за ними за допомогою фільтрів. Коли актив починає показувати ознаки зростання або спаду ціни, трейдер аналізує ці моменти і чекає зручного моменту для відкриття в позиції.

Інтернет-брокер.

 Брокерські контори в Інтернеті використовують бізнес-модель партнерства. Брокерські контори працюють тільки із зареєстрованими клієнтами, які перед початком роботи повинні проходити процедуру аутентифікації.

Для одержання можливості працювати на фондовому ринку, інвесторові необхідно відкрити рахунок. Послуги з відкриття рахунків також надають брокери. Відкриття рахунку в брокера припускає передачу йому ж повноважень з ведення даного рахунку у відповідному депозитарії. Однак, усі права власності (включаючи право на одержання дивідендів за акціями) при цьому залишаються за інвестором.

Інтернет-брокер може відкрити клієнтові наступні типи рахунків:  

-          звичайний грошовий (cash acount);

-          маржинальний (cash / margin);

-          опціонний (option) рахунок.

 За характером володіння рахунки поділяються на індивідуальні, спільні (наприклад для чоловіка й жінки), кастодиадні (зареєстровані на ім'я неповнолітнього, який перебуває під опікою) та корпоративні.

За допомогою грошового рахунку здійснюється звичайна купівля або продаж акцій.

Купівля та продаж акцій здійснюється за допомогою спеціального документа заявки-ордера. Розрізняють:

-        маркет-ордер (заявка на купівлю або продаж за ринковою ціною),

- ліміт-ордер (обмеження максимальної ціни купівлі або мінімальної ціни продажу)

- стоп-ордер (заявки з виконанням при досягненні граничного значення ціни).

Маржинальний рахунок в основному використовується для відкриття коротких позицій (у тому числі без покриття) у рамках технології маржинальної торгівлі, коли брокер кредитує операції клієнта під заставу наявних на рахунку коштів.

Ма́ржа (у загальній ринковій термінології) - це різниця між ціною та собівартістю або різниця між ціною придбання товару та ціною його реалізації. Якщо інвестор правильно спрогнозував рух ринку, то торгівля з маржею дозволить дістати додатковий прибуток при менших вкладеннях. Однак і втрати будуть більші у випадку помилки.

Маржинальна торгівля завжди припускає, що торговець обов'язково через якийсь час проведе протилежну операцію на той же обсяг товару. Якщо першою була купівля, то обов'язково піде продаж. Якщо перший був продаж, то обов'язково очікується купівля. Після першої операції (відкриття позиції), торговець звичайно не має змоги вільного розпорядження купленим товаром або отриманими від продажу коштами. Він також передає, як заставу, частину власних коштів у розмірі обговореної маржі.

Брокер уважно стежить за відкритими позиціями й контролює розмір можливого збитку. Якщо збиток досягає критичного значення (наприклад, половини маржі), брокер може звернутися до торговця із пропозицією, передати в заставу додаткові кошти. Це звернення називають маржинколл – від англ. Margin call (дослівний переклад – вимога про маржу).

Якщо кошти не надійдуть, а збиток продовжить зростати, брокер від свого імені примусово закриє позицію. Після другої операції (закриття позиції) формується фінансовий результат у розмірі різниці між ціною покупки й ціною продажу, а також звільняється заставна маржа, до якої додають результат операції.

Якщо результат позитивний, торговець одержить назад коштів більше на суму прибутку, ніж віддав у заставу. При негативному результаті збитки віднімуть із застави та повернуть лише залишок. У найгіршому випадку від застави нічого не залишиться.

Операції з маржою можна поділити на дві великі групи :

перша група – це коли торговець очікує ріст ціни;

інша група - це коли торговці очікують зниження ціни.

Очікується ріст ціни. Припустимо, в нас є кошти на купівлю 10 акцій (облігацій) Національного банку України, то при маржинальній торгівлі брокер може прийняти наші гроші в заставу й дозволити купити 20 акцій. Це не означає, що кожна акція буде мати ціну в 2 рази нижче. Брокер видасть кредит, достатній для придбання 20 акцій. Через якийсь час можна буде продати 20 акцій за більш високою ціною. Після повернення кредиту, прибуток від операції з 20 акціями повністю належить Вам. Таких торговців називають Биками.

Очікується зниження ціни. Ви припускаєте, що акції Національного банку України найближчим часом здешевіють. Під заставу обговореної суми Ви берете в брокера кредит у формі 20 акцій Ощадбанку й продаєте їх за існуючою зараз ціною. Якщо ціна дійсно впаде, то через якийсь час Ви купуєте 20 акцій за більш низькою вартістю та віддасте їх брокерові. Вам залишиться різниця між сумою, що Ви одержите при продажу акцій на першому етапі та сумою, що Ви витратите на наступну їхню купівлю. Таких торговців називають Ведмедями.

За допомогою опціонного рахунку провадиться торгівля довільними фінансовими інструментами (ф'ючерси й опціони), і його відкриття вимагає більшого початкового депозиту через підвищені ризики.

Опціон (англ. option) – договір, за яким покупець опціону одержує право (але не обов'язок) зробити купівлю або продаж активу за заздалегідь обговореною ціною у визначений договором момент у майбутньому або протягом певного відрізка часу. Найбільш поширені опціони двох типів – американський та європейський.

Американський опціон може бути погашений у будь-який день строку до закінчення терміну опціону. Тобто для такого опціону задається строк, під час якого покупець може виконати даний опціон.

Європейський опціон може бути погашений тільки в одну зазначену дату (дата закінчення строку, дата виконання, дата погашення).

В Інтернет-трейдингу, як і у традиційному трейдингу, існують різні види коштів:

короткі гроші – на кілька днів,

довгі – на більш тривалі проміжки часу.

Спекулянти оцінюють активи з погляду короткострокової прибутковості (дні) і грають на пунктах. Стратегічні інвестори дивляться на перспективу (роки) і не звертають уваги на коливання в рамках постійного тренда. Для роботи на фондовому ринку користувач Інтернету повинен обрати компанію брокера, через Web-сервер якої він буде здійснювати торговельні операції.

Можна сформулювати основні фактори вибору Інтернет-брокера для інвестора:  

-  низька вартість обслуговування й можливість роботи на усіх основних майданчиках (фондових ринках);  

-   мінімальна сума депозиту, низькі строки та вартість зняття коштів з рахунку;  

-        негайне виконання заявок;

-   автоматичне маржинальне кредитування;

-        висока швидкість роботи та зручний інтерфейс користувача;

- розвинена система ризик-менеджменту, без якої ризики надання маржинального кредиту стають занадто великими;  

-   надання клієнтові послуг з використанням будь-яких каналів вилученого доступу - Інтернету, телефону, WАР і т.д.;  

- можливість участі у взаємних фондах та інформаційно-аналітична підтримка;  

-        можливість інтеграції в режимі реального часу з бек-офісом (одержання- всієї звітності у онлайновому режимі з можливістю експорту цієї інформації в облікові системи клієнта);

-        передача на е-mail або мобільний телефон користувача системних- повідомлень, якщо ситуація на ринку збігається із зазначеним інвестором станом;

-        єдиний торговельний рахунок, що дозволяє реалізувати для клієнтів можливість перекладу коштів з однієї торговельної площадки на іншу, у тому числі в режимі реального часу.

Необхідна умова трейдингу – наявність доступу до інформації. При цьому критичною є «остання крапка» – дані, на підставі яких інвестор прийме остаточне рішення про здійснення операції.

Інформаційний потік, необхідний інвесторові для аналізу й прийняття рішень, складається із двох основних компонентів:

 блоку фінансово-економічних, ділових, політичних і світських новин, коментарів та аналітичних матеріалів (в основному в телексній, голосовій і телевізійній формах), одержуваних від власної кореспондентської мережі або отриманих у незалежних інформаційних агентств на договірній основі;

  поточних котируваннях фінансових інструментів (обмінні курси для різних валют світу, крос-курси, форвард-курси, депозитні ставки, ціни на дорогоцінні метали, енергоносії і т.д.), які надходять у режимі реального часу.

Практично всі Інтернет-брокери забезпечують стандартний набір засобів безпеки: шифрування при передачі даних, паролі для входу в торговельні системи, використання технології ЕЦП.